В Україні люди з психічними розладами зазнають порушення права на рівність та недискримінацію, права доступу до допомоги та правосуддя, права на приватне життя та сім’ю, права на самостійне прийняття рішень, права на включеність у соціальне життя, права на особисту недоторканість та свободу та права на свободу від катувань та жорстокого поводження.

Осіб з психічними та поведінковими розладами частіше ізолюють, позбавляють чи обмежують дієздатності ніж допомагають соціалізуватись. Так у 2019 році 98% з 3096 справ щодо визнання особи недієздатною закінчилися позбавленням дієздатності. Того ж року 71% з лише 244 справ щодо поновлення дієздатності було задоволено. 

Досвід моніторингових візитів Омбудсмена свідчить, що 90% підопічних у закладах соціального захисту не отримують належну правову допомогу. Також правозахисники неодноразово наголошували, що у приватних реабілітаційних центрах людей часто утримують незаконно. Досі фіксуються випадки ненадання медичної допомоги через наявність у людини психічного розладу. Ба більше, клієнти замісної підтримувальної терапії переживають утиски своїх прав з боку правоохоронних органів.

Останні дослідження вказують, що люди з проблемами з психоактивними речовинами, потребують в першу чергу не покарання, а медичної та соціальної допомоги. Однак, за вживання наркотиків продовжують карати, попри те, що це не полегшує сам розлад вживання наркотичних речовин. «Люди з розладами вживання наркотичних речовин потребують лікування, а не покарання, і до розладів вживання наркотиків слід звертатися з попитом на якісну допомогу та із співчуттям до постраждалих» - йдеться в міжнародному дослідженні.

Діяльність приватних реабілітаційних центрів, які нібито лікують залежних, насправді є небезпечною та незаконною, пов’язаною з насильством, катуванням, порушенням прав людини та підвищеним ризиком смертності наркозалежних.

Дослідження Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності показало, що примусове лікування від наркозалежності не впливає позитивно на вживання наркотиків чи кримінальний рецидив, порівняно з іншими підходами. Ще два міжнародні дослідження виявили негативний вплив примусового лікування на злочинний рецидив, порівняно з контрольною групою.

У доповіді Департаменту громадського здоров’я штату Масачусетс за 2016 рік була встановлено що люди, які були примусово направлені на лікування, вдвічі частіше вмирали від передозування опіатами, ніж ті, хто вирішив піти на лікування добровільно.

Ще одне дослідження показало, що люди, які були примусово направлені на лікування, мали менший рівень мотивації, усвідомлення проблеми та менше бажання отримати допомогу.

Законопроєкт № 5715 передбачає посилення покарання для споживачів наркотиків та алкоголю. Він пропонує запровадити адміністративну відповідальність за «ухилення від психіатричного огляду чи психологічної консультації». Фактично автори проекту хочуть створити систему перенаправлення людей, котрі мають проблеми з наркотиками чи алкоголем, на лікування. Однак, це порушує принцип добровільності лікування. Подібні практики не застосовуються в розвинених державах, адже вони суперечать положенням Конвенції про права людини, зокрема принципу «ніякого покарання без суду». Автори законопроєкту ризикують побудувати систему старих каральних психіатричних методів.

Також йдеться про повернення примусової реабілітації у приватних реабілітаційних центрах. Насправді ж правозахисники неодноразово зазначали, що діяльність приватних центрів досі не врегульована державою, відтак клієнти таких центрів зіштовхуються з нелюдським поводженням і порушенням прав.

Автори даного законопроекту пропонують дозволити суду призначати спеціальну психотерапію особам, які вчинили деякі адміністративні правопорушення у стані інтоксикації алкоголем та наркотиками, впроваджує пробаційний нагляд, законодавчо визначає психотерапію та психологічну консультацію. Усе це зробить допомогу доступнішою, а судам дозволить застосовувати альтернативне покарання для осіб з психічними розладами.

Ця законодавча ініціатива враховує український контекст, міжнародні рекомендації, наукові дані, принципи гуманності та дотримання прав.

Коаліція громадських організацій у сфері психічного здоров’я та проект «Психічне здоров’я для України» рекомендують взяти за основу саме альтернативний законопроект №5715-1.